- індичитися
- indyczytysja
дієсл.indyczyć się
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
індичитися — чуся, чишся, недок., розм. Надиматися, як індик; бундючитися … Український тлумачний словник
індичитися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
заіндичитися — дичам ся, Рс. Набундючитися, розкопошитися, робити вид невдоволеного … Словник лемківскої говірки
бундючитися — (поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), пиндючитися, приндитися, і[и]ндичитися, пишатися, величатися, гордувати, гороїжитися, фанаберитися, гнути кирпу, підіймати носа, високо літати, закопилювати губу,… … Словник синонімів української мови